БУМ!

Уважаемые Бухгалтеры!

Рады сообщить Вам, что СЕГОДНЯ на рынке бухгалтеров Украины произошло важное событие, и Вы первые, кому мы это сообщаем

 

Подробнее ...
Продукты компании 1С

Уважаемые пользователи и клиенты нашей компании сообщаем Вам, что программные продукты от компании 1С теперь доступны и Вам.  

Подробнее ...
Новости законодательства 31 тиждень 2012 р.: 30 липня – 5 серпня PDF Печать

Партнер компании «Аркада-Гранд»

Новости законодательства подготовлены

аналитиками Компании «Динай»

 

ІТ-СФЕРА

Хіт! Пільги для ІТ-сфери. Коментар до Закону N 5091-VI

3 серпня 2012 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції" N 5091-VI від 05.07.2012 р. (далі – Закон N 5091). Пропонуємо трішки передісторії цього закону.

Ще 23 січня 2012 р. ВРУ одержала законопроект, яким передбачено "створення базових економічних умов для розвитку в Україні індустрії програмної продукції". Проект було зареєстровано під номером N 9744. Далі події проходили по стандартному сценарію. 24 травня проект було прийнято ВРУ і направлено на підпис Президенту. Останній його ветував, запропонувавши свої правки до нього. ВРУ погодилась з пропозиціями Президента, і вже 5 липня закон було повторно прийнято, а 31 липня підписано головою держави.

Тепер перейдемо безпосередньо до розгляду Закону N 5091, поглянемо на його ключові норми і в кінці зробимо висновок, чи змінить щось в IT-сфері прийнятий закон.

Критерії визначення суб’єкта індустрії програмної продукції

Суб’єктом індустрії програмної продукції вважається суб’єкт господарювання, який протягом попередніх 4-Х ПОСЛІДОВНИХ ЗВІТНИХ* КВАРТАЛІВ сукупно ОДНОЧАСНО відповідає таким критеріям:

1) питома вага доходів від здійснення видів економічної діяльності в IT-сфері** має становити не менш 70% доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг;

2) первісна вартість основних засобів та/або нематеріальних активів має перевищувати 50 розмірів мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня звітного року (у 2012 році – 53650 грн.);

3) відсутність податкового боргу;

4) судом не прийнято постанови про визнання його банкрутом.

*менший період дозволяється обирати тільки новоствореним суб’єктам. Вони можуть застосовувати показники господарської діяльності за період фактичної діяльності. Водночас, подати реєстраційну заяву можуть підприємства, які здійснюють діяльність протягом не менше 2 повних кварталів до дня подання такої заяви. По закінченню 2 повних кварталів з дня реєстрації новоутвореного суб’єкта індустрії програмної продукції, орган ДПС проводить документальну позапланову невиїзну перевірку щодо відповідності його діяльності встановленим критеріям.

** перелік таких видів діяльності вказано в пп. 1.5 п. 15 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. Серед них: видання програмного забезпечення, комп'ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, діяльність з керування комп'ютерним устаткуванням, створення та впровадження інформаційно-технічних комплексів, оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах тощо.

Порядок реєстрації IT-пільговиком

Не пізніш, як за 30 календарних днів до початку звітного кварталу, з якого підприємство передбачає використовувати пільги в оподаткуванні, подається Реєстраційна заява про реєстрацію суб’єкта індустрії програмної продукції. Заява подається керівником (або представником юрособи) до органу ДПС за своїм місцезнаходженням.

В комплекті з реєстраційною заявою подається:

а) фінансова звітність (не уточнено, за який період, але більш за все, за чотири послідовних звітних квартали);

б) копії первинних документів, що підтверджують право на використання пільг в оподаткуванні.

Важливо! Протягом 10 робочих днів після подання реєстраційної заяви податкова вправі провести документальну позапланову невиїзну перевірку. Її цільперевірка достовірності поданих підприємством документів для отримання спецправил в оподаткуванні.

Якщо податкова прийме рішення про відмову в реєстрації, то про це підприємство повідомляється протягом 15 робочих днів, що настають за днем подання реєстраційної заяви. Разом з тим, рішення про відмову в реєстрації не обмежує можливість повторного звернення для реєстрації суб’єкта індустрії програмної продукції (головне - втиснутися в строки для подання реєстраційної заяви – див. вище).

Якщо підстави для відмови у реєстрації відсутні, то орган ДПС зобов’язаний протягом 15 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви включити підприємство до реєстру суб’єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції. Крім того, в цей же строк підприємству мають видати (надіслати поштою з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування.

Для довідки! ДПС веде реєстр суб’єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції, та щомісячно оприлюднює його на своєму веб-сайті.

Дії підприємства, коли воно перестало відповідати критеріям визначення суб’єкта індустрії програмної продукції

1. За підсумками кварталу, в якому з’явилась така невідповідність критеріям, підприємство має сплатити до бюджету податок в загальному порядку та пеню на суму збільшеного податку за цей же період.

2. Підприємство втрачає право застосовувати особливості оподаткування протягом 4-х послідовних звітних кварталів, наступних за кварталом, в якому була допущена така невідповідність (тобто, підприємство має рік пропрацювати на загальних правилах оподаткування).

3. Суб’єкт вважається платником відповідних податків на загальних підставах з 1 числа звітного кварталу, в якому була допущена невідповідність критеріям.

Анулювання свідоцтва

Свідоцтво про реєстрацію суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, підлягає анулюванню у разі:

1) подання заяви про анулювання реєстрації;

2) невідповідності установленим критеріям;

3) припинення здійснення видів економічної діяльності, що надавали йому право застосовувати особливості оподаткування, у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією.

ПІДСУМУЄМО:

На нашу думку, коментований закон не надасть поштовху розвитку IT-сфери. Візьмемо, наприклад, пільгу з ПДВ. Ефекту від неї буде нуль, якщо замовником програмної продукції виступає нерезидент (до речі, здебільшого так і є). Справжній позитив могла принести норма щодо введення ставки податку на доходи комп’ютерних геніїв у розмірі 5%, але Президент поставив ТАБУ на неї. Тому з таким підходом до вирішення справ IT-сфера й надалі буде ледь жевріти, а мудрі голови працюватимуть на економіку інших країн.

Проблиском світла в цій темі є законопроект N 8267, але його розгляд відкладено десь так на вересень-жовтень. Він передбачає тимчасові пільги з єдиного соцвнеску.

Ми переконані, першочергово має знизитися навантаження на фонд оплати праці (адже собівартість комп’ютерної продукції формується здебільшого з оплати праці). Максимально низька ставка ПДФО і ЄСВ – ось ключ до вирішення всіх проблем.

------------------------

Закон України "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції" (N 5091-VI від 05.07.2012 р.)

Офіційне опублікування: "Голос України" N 140 від 02.08.2012 р.

Дата набрання чинності: 03.08.2012 р.

ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ

Діяльність медичних і фармацевтичних працівників дещо обмежили, а відповідальність за фальсифікацію ліків - посилили

Президентом України підписано закон N 5036-VI, який прийнято на основі законопроекту N 10560 від 05.06.2012 р.

Нові норми, які закріплені у законі, встановлюють, що з 1 серпня 2012 року медичні і фармацевтичні працівники під час здійснення ними професійної діяльності не мають права:

1) одержувати від суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво та/або реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, їх представників неправомірну вигоду (згідно із Законом N 3206-VI від 07.04.2011 р. неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову);

2) одержувати від виробників та продавців лікарських засобів, виробів медичного призначення та їх представників зразки лікарських засобів, виробів медичного призначення (за винятком випадків, пов'язаних з проведенням відповідно до договорів клінічних досліджень лікарських засобів або клінічних випробувань виробів медичного призначення);

3) рекламувати лікарські засоби або вироби медичного призначення, в тому числі виписувати лікарські засоби на бланках, що містять інформацію рекламного характеру, та зазначати виробників лікарських засобів (торговельних марок);

4) на вимогу споживача під час реалізації (відпуску) лікарського засобу не надавати або надавати недостовірну інформацію про наявність у даному аптечному закладі лікарських засобів з такою самою діючою речовиною (за міжнародною непатентованою назвою), формою відпуску та дозуванням, зокрема приховувати інформацію про наявність таких лікарських засобів за нижчою ціною. Як зазначено у законі, положення цього пункту поширюються виключно на фармацевтичних працівників.

За порушення вказаних норм медичні і фармацевтичні працівники нестимуть відповідальність, передбачену законодавством. Але про це мова піде нижче, а поки що хочеться звернути вашу увагу на те, що в нашому законодавстві немає чіткого визначення, хто саме відноситься до медичних і фармацевтичних працівників. І особливо цікавим стає це питання, якщо уважно подивитися на першу редакцію законопроекту N 10560 – в ній всі обмеження, про які йшлося вище, стосувалися керівників та працівників лікувально-профілактичних і фармацевтичних (аптечних) закладів. В другій редакції це формулювання змінилося на "медичні і фармацевтичні працівники", що ставить під сумнів, наприклад, те, чи розповсюджуються дані норми на керівників. Адже, наприклад, в спільному листі "Щодо виплати медичним працівникам допомоги на оздоровлення" від 23.03.2012 р. N 10.01.67/773, N 03-93 Міністерство охорони здоров'я та Профспілка працівників охорони здоров'я навели перелік тих працівників, кого треба відносити до медичних та фармацевтичних. Серед них є категорія "професіонали", але немає категорії "керівники".

Тепер щодо відповідальності. Цьому питанню присвячено закон N 5065-VI (прийнятий на основі законопроекту N 10561 від 05.06.2012 р.)

В новій редакції викладено статтю 442 КпАП, яка тепер встановлює, що порушення обмежень, про які йшлося вище, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 300 НМДГ (5 100 грн).

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1200 НМДГ (20 400 грн). Як бачимо, штрафи доволі суттєві, тому й так гостро постає питання чіткого переліку працівників, які можуть бути покарані за нововведені порушення.

Зазнала змін також відповідальність за фальсифікацію лікарських засобів та обіг фальсифікованих лікзасобів (далі – ФЛЗ).

Такого поняття як "умисне виготовлення, придбання, перевезення, пересилання чи зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів, вчинені у невеликих розмірах" тепер в КпАП не існує. Попередня редакція статті 442 КпАП якраз і встановлювала за це порушення штраф від 20 до 50 НМДГ (від 340 до 850 грн).

Невдовзі відповідальність у цій сфері значно посилиться, і будь-які порушення вважатимуться злочинами, тобто всі санкції тепер будуть міститися тільки у Кримінальному кодексі. До того ж, тепер штрафом злочинець не відбудеться – вся відповідальність буде у вигляді позбавлення волі (найменший строк – 3 роки, найсуворіше покарання – довічне позбавлення волі).

------------------------

Закон України "Про внесення зміни до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо встановлення обмежень для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності" (N 5036-VI від 04.07.2012 р.)

Дата набрання чинності: 01.08.2012 р.

Офіційна публікація: "Голос України" N 138 від 31.07.2012 р.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за фальсифікацію або обіг фальсифікованих лікарських засобів" (N 5065-VI від 05.07.2012 р.)

Офіційне опублікування: "Голос України" N 139 від 01.08.2012 р.

Дата набрання чинності: 02.08.2012 р.

Імпорт лікарських засобів підлягатиме ліцензуванню

ВРУ ухвалила зміни та доповнення до низки законів України щодо імпорту лікарських засобів. Зокрема, змінами до ЗУ "Про лікарські засоби" (N 123/96-ВР від 04.04.96 р.) передбачено, що імпортеру, який планує ввозити на територію України лікарські засоби, окрім сертифіката якості серії лікарського засобу, з 1 березня 2013 року необхідно буде отримувати ЛІЦЕНЗІЮ НА ІМПОРТ лікарських засобів, що видаватиметься імпортеру (виробнику або особі, що представляє виробника на території України), у порядку, встановленому законодавством.

У додатку до ліцензії зазначатимуться перелік лікарських засобів, дозволених до імпорту ліцензіату, а також особливі умови провадження діяльності.

Ліцензії видаватимуться за наявності:

- відповідної матеріально-технічної бази;

- кваліфікованого персоналу;

- умов щодо контролю за якістю лікарських засобів, що будуть ввозитися на територію України.

Відповідність зазначених позицій встановленим вимогам та заявленим характеристикам у поданих заявником документах для одержання ліцензії підлягатиме обов'язковій перевірці до видачі ліцензії.

Зауважимо, що видавати сертифікат якості імпортованих лікарських засобів зможе імпортер (тобто не тільки виробник, але й його представник на території України). До 1 березня 2013 року сертифікати якості видає тільки виробник.

Також зазначимо, що термін придатності лікарських засобів, що ввозяться на територію України, має становити:

- не менше половини терміну, визначеного виробником - за умови, якщо виробник визначив термін менше 1 року,

- не менш як 6 місяців - за умови, якщо виробник визначив термін більше 1 року.

Крім того, оновлено низку понять закону, зокрема, на законодавчому рівні визначено поняття "активного фармацевтичного інгредієнта (АФІ)", як будь-якої речовини чи суміші речовин, що призначена для використання у виробництві лікарського засобу і під час цього використання стає його активним інгредієнтом. Ліцензування господарської діяльності з імпорту останнього планується ввести з 1 січня 2015 року.

------------------------

Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо ліцензування імпорту лікарських засобів та визначення терміна "активний фармацевтичний інгредієнт" (N 5038-VI від 04.07.2012 р.)

Офіційне опублікування: "Голос України" N 139 від 01.08.2012 р.

Дата набрання чинності: 02.08.2012 р., за винятком деяких пунктів

"АВТОЦИВІЛКА"

Нововведення у сфері "автоцивілки"

Нормотворці передбачили низку змін до законів сфери страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме до:

1) ЗУ "Про страхування" (у редакції ЗУ N 2745-III від 04.10.2001 р.)

Передбачено, що для договорів міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі – ТЗ) Кабмін буде встановлювати максимальні розміри страхових платежів, у межах яких Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі – МТСБУ) у свою чергу буде встановлювати обов’язкові для своїх повних членів єдині розміри страхових платежів за такими договорами.

При цьому передбачено вимогу, відповідно до якої страховики, яким дозволено займатися "автоцивілкою", мають обов’язково бути членами МТСБУ (МТСБУ визначено як єдине об’єднання страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).

2) ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (N 1961-IV від 01.07.2004 р.):

- нарешті в Законі підняли розміри страхових сум (в даний час застосовується поняття "обов'язковий ліміт відповідальності страховика", але суть одна й та сама - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування) за шкоду, заподіяну майну потерпілих, - до 50 тис. грн. та за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, - до 100 тис. грн., адже саме такі суми застосовуються вже з кінця серпня 2010 р. Нагадаємо, що, користуючись своїм правом, наданим пп. 9.5 Закону 1961-IV, Держфінпослуг розпорядженням N 566 від 09.07.2010 р. збільшила розміри лімітів відповідальності з 25500 до 50000 грн. (за шкоду, заподіяну майну), та з 51000 до 100000 грн. (за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю). Звернемо вашу увагу, що протягом 3 років з дня набрання чинності ЗУ N 5090-VI у страхових полісах дозволено використання терміну "ліміт відповідальності страховика" у значенні "страхова сума";

- накладено заборону на виїзд з України до країн - членів міжнародної системи автострахування "Зелена картка" ТЗ, зареєстрованого в Україні, у разі відсутності договору міжнародного страхування, укладеного зі страховиком - повним членом МТСБУ і посвідченого відповідним уніфікованим страховим сертифікатом "Зелена картка";

- з 45 до 60 днів збільшено строк, протягом якого МТСБУ має затвердити розмір базового страхового платежу, перелік, значення коригуючих коефіцієнтів та порядок їх застосування. За умови пропущення даного строку залишаються діючими попередні коригуючи коефіцієнти, порядок їх застосування та розмір базового страхового платежу;

- уточнено, що пільга, яка полягає у зменшенні розміру страхового платежу на 50% для страхувальника - громадянина України, який є учасником війни, інвалідом II групи, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесена до I або II категорії чи пенсіонером, у ТЗ якого об’єм двигуна не перевищує 2500 см3, а сам транспортний засіб належить цьому громадянину на праві власності, надається лише за умови особистого керування таким ТЗ, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу;

- передбачено, що у разі перевищення виплаченої суми відшкодування за чинним договором агрегатної страхової суми (визначається додаванням страхових сум за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю, та за шкоду, заподіяну майну потерпілих, на одного потерпілого) дія договору може бути припинена в односторонньому порядку з ініціативи страховика. Зауважимо, що в даний час така норма також має місце, але замість агрегатної страхової суми застосовується поняття "сумарний ліміт відповідальності страховика";

- встановлено особливості чинності договорів страхування у разі зміни власника забезпеченого ТЗ. Так, передбачено, що:

-- у разі зміни власника забезпеченого ТЗ договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії;

-- при відчуженні забезпеченого ТЗ права та обов’язки страхувальника переходять до особи, яка прийняла такий ТЗ у свою власність;

-- у разі смерті страхувальника - фізособи його права та обов’язки за договором страхування переходять до осіб, які одержали забезпечений ТЗ у спадщину;

-- якщо страхувальник - юрособа припиняється і встановлюються його правонаступники, права і обов’язки страхувальника за договором страхування переходять до правонаступника;

- значну увагу приділено ВІДШКОДУВАННЮ ШКОДИ, заподіяної третій особі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Але зауважимо, що зміни, які стосуються даної тематики, наберуть чинності лише через 6 місяців з дня офіційного опублікування Закону N 5090-VI.

Зокрема, уточнено, що шкодою, заподіяною життю та здоров’ю потерпілого внаслідок ДТП, вважається також моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. Встановлено обов’язок страховика у деяких випадках (передбачених п.п. "г" і "ґ" п. 41.1 та п.п. "в" п. 41.2 ст. 41 ЗУ N 1961-IV) здійснювати відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому - фізособі, який зазнав ушкодження здоров’я під час ДТП у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю.

Затверджено мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов’язану з лікуванням потерпілого, - 1/30 розміру мінімальної з/п у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров’я, але не більше 120 днів. При цьому отримати таке мінімальне відшкодування буде можливо навіть за відсутності документів, що підтверджують витрати, пов’язані з лікуванням (доставка, розміщення, утримання, діагностика, лікування, протезування та реабілітація потерпілого), або у випадку, коли документально підтверджений розмір виплат є меншим, ніж мінімально встановлений розмір.

Окреслено мінімальний розмір страхового відшкодування при завданні шкоди, пов’язаної із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок ДТП, а саме: у разі встановлення I групи інвалідності - 36 мінімальних з/п у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку, II групи інвалідності - 18 мінімальних з/п, III групи інвалідності - 12 мінімальних з/п, а у разі визнання неповнолітньої (малолітньої) особи дитиною-інвалідом - 18 мінімальних з/п. Також як і у випадку із відшкодуванням шкоди, пов’язаної з лікуванням потерпілого, страховик може відшкодувати мінімальний розмір у разі відсутності підтверджувальних документів, або при зазначенні у таких розміру суми, меншої за встановлений мінімум.

Дещо інший підхід встановлено до відшкодування шкоди, пов’язаної зі смертю потерпілого. Незмінною залишається лише норма, якою встановлено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок ДТП настала протягом одного року після ДТП та є його прямим наслідком. Передбачено, що страховик має виплатити відшкодування кожній особі, яка має право на це (відповідно до ст. 1200 ЦКУ право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на утриманні потерпілого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті), рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних з/п. Крім цього, передбачено відшкодування моральної шкоди (загальний розмір - 12 мінімальних з/п), витрат на поховання та на спорудження надгробного пам’ятника за умови надання підтверджувальних документів (не більше 12 мінімальних з/п) тощо.

Зупинимось також і на нововведеннях, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, пов’язаної з фізичним знищенням ТЗ.

Якщо зараз однією із умов для визнання транспортного засобу фізично знищеним є згода власника цього ТЗ з таким визнанням, то десь через півроку достатньо буде лише того, що ремонт ТЗ є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим (відповідно до аварійного сертифіката (рапорту), звіту (акта) чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом). При визнанні ТЗ знищеним власнику буде відшкодована різниця між вартістю ТЗ до та після ДТП, а також витрати на евакуацію ТЗ з місця дорожньо-транспортної пригоди. Зауважимо, що в даний час при визнанні ТЗ фізично знищеним, власнику відшкодовується вартість ТЗ до ДТП та витрати по його евакуації з місця пригоди. В той же час, якщо власник не дав згоду на визнання ТЗ фізично знищеним, він має право на відшкодування різниці між вартістю ТЗ до та після ДТП, а також витрати на евакуацію ТЗ з місця ДТП.

Окрім вищезазначеного, законотворці переглянули норми, що стосуються:

- відшкодування шкоди, пов'язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей;

- випадків, коли шкода не відшкодовується (наприклад, страховиком та МТСБУ не відшкодовується шкода, заподіяна життю та здоров’ю водія, забезпеченого ТЗ, який спричинив ДТП);

- особливостей прийняття страховиком рішення про здійснення страхового відшкодування у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими;

- відмови у здійсненні страхового відшкодування. Передбачено, що одержання страхувальником повного відшкодування шкоди за договором майнового страхування від особи, яка її завдала, не вважається підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати);

- повноважень МТСБУ, фондів МТСБУ;

- умов та порядку набуття статусу асоційованого та повного члена МТСБУ, а також припинення членства в МТСБУ тощо.

Увага! Протягом одного року з дня набрання чинності Законом N 5090-VI, окрім коригуючих коефіцієнтів, затверджених Держфінпослуг (встановлено розпорядженням N 566 від 09.07.2010 р.), будуть також діяти ще й такі коригуючі коефіцієнти:

- залежно від строку дії договору (15 днів, 1 місяць, …, 1 рік);

- залежно від кількості ТЗ, щодо яких страхувальником одночасно укладаються внутрішні договори страхування (від 5 до 9, від 10 до 19, ..., від 2000 і більше).

------------------------

Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (N 5090-VI від 05.07.2012 р.)

Дата набрання чинності: через 3 місяці з дня його опублікування, крім п.п. 13 - 21 п. 2 розділу I цього Закону, які набирають чинності через 6 місяців з дня опублікування

УМОВИ ПОСТАВОК

Визначено нові умови поставок у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Верховна Рада України внесла зміни до деяких законодавчих актів України, які регулюють умови поставок у сфері ЗЕД, а саме, виклала в новій редакції:

- частину 4 ст. 265 Господарського кодексу України, відповідно до якої тепер сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій (тобто включно з "Інкотермс"), якщо це не заборонено прямо або у виключній формі ГКУ чи іншими законами України (раніше ж умови договорів поставки повинні були в обов’язковому порядку викладатися сторонами тільки відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс");

- ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (N 959-XII від 16.04.91 р.), згідно з якою суб'єкти ЗЕД при складанні тексту зовнішньоекономічного договору тепер мають право використовувати не тільки відомі міжнародні звичаї та рекомендації міжнародних органів та організацій, але й правила міжнародних органів та організацій (тобто й "Інкотермс"), якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України;

- ст. 9 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" (N 330-XIV від 22.12.98 р.), згідно з якою базисні умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів "Інкотермс" (раніше - у редакції "Інкотермс", яка діяла на дату ввезення товару в країну імпорту). Ідентичні зміни також вносяться і в ст. 14 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" (N 332-XIV від 22.12.98 р.);

- п. 2.19 ст. 2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (N 1877-IV від 24.06.2004 р.), згідно з яким дається нове визначення терміну "умови поставки" - умови, визначені у договорах (контрактах), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України (раніше це були умови,, визначені відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" чинної редакції);

- ст. 8 Закону України "Про транспортно-екcпедиторську діяльність" (N 1955-IV від 01.07.2004 р.), відповідно до якої експедитори, за дорученням клієнтів, забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України (у старій редакції - відповідно до умов договорів (контрактів), укладених відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс").

Зважаючи на вищевикладене – бачимо, що прийняття цього закону приводить норми українського законодавства у відповідність до рекомендацій Міжнародної торгової палати, а головне те, що дані зміни надають можливість суб'єктам господарської діяльності України використовувати в контрактах зовнішньої торгівлі відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, а також визначати митну вартість товару на основі однорідних та нейтральних систем оцінювання, у тому числі з використанням правил "Інкотермс" будь-якої редакції.

-----------------------

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення умов поставок" (N 5060-VI від 05.07.2012 р.)

Офіційне опублікування: "Голос України" N 140 від 02.08.2012 р.

Дата набрання чинності: 03.08.2012 р.

АВТОТРАНСПОРТ

"Що написано пером..." або чи можна знімати працівників ДАІ на відео? Дві позиції одного органу

"Співробітників ДАІ, під час виконання ними службових обов’язків, можна знімати завжди. Жоден нормативний законодавчий акт не забороняє будь-якій людині знімати, під час несення служби, співробітника ДАІ", - про це повідомив заступник начальника управління ДАІ В.Резніков в ефірі телеканалу ТВі 02.08.2012 р.

"Його можна знімати завжди, але за однієї умови - щоб під час зйомки та особа, яка здійснює цю зйомку, не перешкоджала виконанню ним своїх обов’язків", - уточнив він.

Нагадаємо, що трохи раніше у листі-відповіді Управління ДАІ МВС України N M-387зі від 20.07.2012 р. на інформаційний запит стосовно здійснення громадянами відеофіксації дій працівників ДАІ під час виконання останніми їх професійних обов'язків, МВС зазначало, що на водіїв, які здійснюватимуть відеозапис дій працівників ДАІ, може очікувати до 15 діб адміністративного арешту.

В обґрунтування цієї позиції УДАІ посилається на статтю 307 Цивільного кодексу України, згідно з якою працівник ДАІ, як громадянин України, має право заборонити знімати його на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку.

Крім того, автори листа зазначили, що пунктом 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про міліцію" (N 565-XII від 20.12.90 р.), міліції, для виконання покладених на неї обов'язків, надається право вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення порушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, водночас кваліфікуючи/трактуючи здійснення відеозапису дій працівника ДАІ як перешкоду здійсненню працівниками міліції своїх повноважень, що тягне за собою адміністративну відповідальність за ст. 185 КУАП у вигляді штрафу від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.), або громадських робіт на строк від 40 до 60 годин, або виправних робіт на строк від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20% заробітку, або адмінарешту на строк до 15 діб.

Навіть якщо не вдаватися у юридичні деталі, виникає запитання: яким саме чином здійснення водієм відеозйомки (тим більше, через вікно власного автомобіля) може перешкоджати здійсненню працівником міліції його повноважень?

Якщо ж подивитися на ситуацію з юридичної точки зору, бачимо наступне.

По-перше, відповідно до ст. 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом у наступних випадках:

- в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам;

- для охорони здоров'я населення;

- для захисту репутації або прав інших людей;

- для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно;

- для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Навряд чи хоча б одна із зазначених позицій може мати місце під час здійснення водієм відеозйомки безпосередньо дій працівника ДАІ, так само як і відповідних подій, які відбуваються за межами авто, а, отже, бути підставою для обмеження водія у здійсненні відеозйомки.

По-друге, відповідно до ст. 19 Конституції (Основного Закону держави) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А на сьогоднішній день чинне законодавство України не містить заборони аудіо, фото чи відеофіксації водіями дій працівників ДАІ під час оформлення ними адмінматеріалів та місць несення служби.

Водночас звертаємо увагу, що відповідно до позиції Мін'юсту (викладеною, зокрема, у листі N 6785-0-26-11-8.2від 22.04.2011 р.) листи міністерств, інших центральних органів влади - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

У разі встановлення листами нових правових норм, вони підлягають відкликанню з місць застосування органом, що їх видав, та скасуванню.

По третє, згідно зі ст. 307 ЦКУ, на яку власне і посилається МВС у своєму листі, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою.

Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Водночас право на заборону такої відкритої зйомки прямо законом не передбачено.

Крім того, працівник ДАІ, перебуваючи при виконанні службових обов'язків, є насамперед посадовою особою. Говорячи про це, нагадаємо про рішення Конституційного суду України N 2-рп/2012 від 20.01.2012 р., згідно з якими перебування особи на посаді, пов'язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів - суб'єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві.

До речі, намагаючись захистити свої інтереси, як фізичної (а не посадової) особи з посиланням на ст. 307 ЦК, це необхідно робити в порядку цивільного судочинства.

Вже згадувана сьогодні стаття 185 КпАП, що встановлює відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції в поєднанні із зазначеними нормами цивільного права, застосовуватись не може.

Підводячи підсумок, не можна не зазначити, що Комітет ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (лист N 04-19/12-1092 від 01.06.2011 р.), Мін'юст (лист N 8648-0-26-11 від 08.06.2011 р.), і, власне, МВС (лист N Т-1201 від 14.04.2011 р.) неодноразово підтверджували право громадян знімати дії співробітників ДАІ на фото- і відеокамери.

------------------------

Лист Управління ДАІ МВС України N M-387зі від 20.07.2012 р.

ЗВІТНІСТЬ З ПОДАТКУ НА ДОХОДИ ФІЗОСІБ

Затверджено нову форму додатка до декларації про майновий стан і доходи, для проведення річного перерахунку ПДФО

Раніше ми вже повідомляли про появу нових правил декларування доходів. Їх приніс із собою Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо впорядкування податкового декларування" (N 4661-VI від 24.04.2012 р.). Відповідно до змін, якщо фізособа отримує оподатковувані доходи (у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами) від двох і більше податкових агентів, і їх річна сума перевищує 120 розмірів мінзарплат, то фізособа зобов’язана подати відповідну декларацію, в якій провести перерахунок податку на доходи фізосіб. Ось тільки до цього часу форми для проведення такого перерахунку не існувало. Коментований документ усунув цю неточність і деякі інші. Але про все по черзі.

Зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи:

1. Перше, що змінилося – це виноска до назви декларації. Тепер вона уточнює, що "Додатки 1 – 7 до декларації заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках". Ці зміни - теж відблиск Закону N 4661-VI. Адже за ним (зміни, до речі, набрали чинності 28.04.2012 р.), держслужбовці та інші фізособи, які декларують майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру у відповідності до Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" (N 3206-VI від 07.04.2011 р.), зобов’язані подавати згадану декларацію до податкової виключно у випадках, передбачених розділом IV ПКУ (до змін для держслужбовців та інших осіб, які подають декларацію за місцем роботи у відповідності із Законом про корупцію, існувала необхідність подання в податкову додатка 7. Про це свідчить стара редакція вищезгаданої виноски та п. 3 р. ІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи).

2. У розділі ІІ (Розрахунок податкових зобов’язань) додатка 5 до податкової декларації (Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності) вилучено рядок 09. Нагадаємо, що у цьому рядку вказувалася "сума фіксованого податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, сплаченого платником податку протягом звітного (податкового) періоду".

3. Викладено в новій редакції додаток 7 до декларації. Вже з нової назви додатка розуміємо, що мета його складання зовсім інша, ніж була у попередника, який величався як "Відомості про майно, доходи, видатки і зобов'язання фінансового характеру за 20 ___ рік". Нова назва додатка - "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб згідно з підпунктом "є" пункту 176.1 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України", і призначений він для проведення річного перерахунку податку на доходи, якщо доходи отримано від двох і більше податкових агентів, і їх розмір перевищує 120 розмірів мінзарплати.

Зміни до Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Найсуттєвіші зміни інструкції – це нові правила заповнення оновленого додатка 7. Думаємо, проблем з його заповненням не виникне. Однак хочемо звернути Вашу увагу на одну деталь.

У рядку 07 "Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету" вказується тільки позитивне значення. Якщо так станеться, що ваш розрахунок привів до від’ємного показника податку, значення рядка 07 автоматично прирівнюється до нуля. Виходить, що на повернення зайво сплаченого податку платник на має права претендувати! Отже, стратегічне завдання додатка 7 одне – сплатити більше податку до бюджету без права повернення за переплату.

Більш за все, що цей механізм розрахунку підтесали під останній абзац пп. "є" п. 176.1 ПКУ. За ним: "позитивна різниця податку підлягає сплаті платником податку до відповідного бюджету в порядку, встановленому цим Кодексом". Про можливість повернення переплат податку ані словом, ані півсловом ця норма не згадує. А зміни до пп. "є" п. 176.1 ПКУ внесено все тим же Законом N 4661-VI від 24.04.2012 р. Так би мовити, все закономірно, але не на нашу користь.

------------------------

Наказ Міністерства фінансів України "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року N 1395" (N 806 від 06.07.2012 р.)

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2012 р. за N 1243/21555

Дата набрання чинності: з дня його офіційного опублікування.

ОБЛІК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

ДПСУ нагадала про необхідність подання повідомлення за ф. N 20-ОПП

Спочатку окреслимо сферу застосування повідомлення за формою N 20-ОПП. Воно подається всіма платниками податків незалежно від організаційно-правової форми у разі наявності, виникнення, зміни стану об'єктів оподаткування. Додатковим аргументом цього буде те, що ані ПКУ, ані р. VIII Порядку N 1588 від 09.12.2011 р. не містить переліку щасливців, яких звільнено від обов’язку подання повідомлення.

Податкова влучно підкреслила, що основною метою запровадження повідомлення за ф. N 20-ОПП є отримання від платників податків інформації про наявні в них об'єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, в якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Оскільки, повідомлення за ф. N 20-ОПП запроваджено з 14.01.2011 р., то платники податків, створені:

1) після 14.01.2011 р. - зобов'язані подати повідомлення до органу ДПС за місцезнаходженням об'єкта оподаткування протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття такого об'єкта;

2) до 14.01.2011 р. - зобов'язані подати повідомлення з ознакою щодо первинного надання інформації про об'єкти оподаткування, але строк подання цієї форми не визначено.

Насамкінець - про відповідальність за неподання ф. N 20-ОПП. Контролери наголошують, що у разі встановлення під час документальної перевірки випадків неподання повідомлення за ф. N 20-ОПП до платників податків застосовуються штрафні санкції відповідно до ст. 117 ПКУ. За таке порушення вищезгадана норма передбачає накладення штрафу:

- на самозайнятих осіб - у розмірі 170 грн.;

- на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 510 грн.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, розмір штрафу подвоюється: 340 грн. або 1020 грн. відповідно.

Деякі фахівці з оподаткування доводять помилковість накладення штрафу згідно з п. 117.1 ПКУ за неподання повідомлення за ф. N 20-ОПП. Але податкова невблаганна і однозначна у своїх поглядах. Отже, тим, хто до цього часу ще не повідомив податкову про свої об’єкти оподаткування, радимо зробити це якнайшвидше.

------------------------

Лист Державної податкової служби України N 10112/16/18-3115 від 15.06.2012 р.

МИТНІ ПЛАТЕЖІ

Нарахування громадянам митних платежів

Мінфін своїм наказом N 581 від 22.05.2012 р. затвердив Порядок справляння митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів громадянами. Цим Порядком визначається процедура справляння митних платежів при оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України в ручній поклажі, супроводжуваному й несупроводжуваному багажі, вантажних, міжнародних поштових відправленнях (далі - МПВ) та міжнародних експрес-відправленнях (далі - МЕВ) і належать громадянам.

Порядок розроблено на виконання ст. 234 та 374–381 нового Митного кодексу. Також слід зауважити, що до запровадження даного Порядку вищезазначені питання регулювалися наказом ДМС N 5 від 12.01.2006 р.

Щодо структури нового Порядку, то в цілому він повторює структуру свого попередника, за винятком деяких моментів:

- в новому є розділ "Особливості справляння митних платежів при тимчасовому ввезенні на митну територію України товарів та транспортних засобів особистого користування", а в старому був аналогічний розділ, але стосувався він всіх ТЗ, а не тільки для особистого користування;

- в новому Порядку також є розділ "Особливості справляння митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів та транспортних засобів особистого користування з метою транзиту", а в старому порядку він не розповсюджувався на товари;

- не увійшли до нового Порядку два розділи щодо справляння платежів при ввезенні (пересиланні) єдиного неподільного товару та при вивезенні (пересиланні) товарів за межі митної території України (адже раніше Порядок стосувався будь-якого переміщення товарів через кордон, а тепер – тільки ввезення).

У цьому огляді ми розглянемо зміни, щодо нарахування громадянам митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України з метою вільного обігу.

Відповідний розділ є і в старому, і в новому Порядку, але вони значно відрізняються за змістом.

По-перше, тепер митні платежі будуть розраховуватися виходячи не з митної вартості, а з фактурної вартості товару – ціна товару, що переміщується через митний кордон України, та зазначена в рахунку-фактурі (фактурі-проформі, касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів).

По-друге, в Порядку з’явився новий критерій, від якого залежить нарахування митних платежів – вид пункту пропуску (пункт пропуску, відкритий для повітряного сполучення, чи інший).

По-третє, тепер діють різні правила нарахування платежів для товарів, що ввозяться у супроводжуваному багажі та/або ручній поклажі, та для товарів, які надходять у МПВ, у МЕВ чи у несупроводжуваному багажі.

Тепер більш детально подивимося на зміни цього розділу.

1. При митному оформленні товарів (крім підакцизних) (у попередньому Порядку питання підакцизності товарів не піднімалося), що ввозяться громадянами через пункти пропуску держкордону України, відкриті для ПОВІТРЯНОГО СПОЛУЧЕННЯ, в супроводжуваному багажі та/або ручній поклажі:

а) у разі ввезення громадянами один раз протягом доби (строк в одну добу з’явився тільки у цьому Порядку) товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 1000 євро, митні платежі не нараховуються;

б) у разі ввезення громадянами частіше одного разу протягом доби товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 1000 євро, за квитанцією МД-1 нараховуються ввізне мито за ставкою в розмірі 10% фактурної вартості товарів (раніше - 20% митної вартості) та ПДВ;

в) у разі ввезення громадянами товарів, загальна фактурна вартість яких не перевищує 10000 євро (до цього - 1000 євро), за квитанцією МД-1 нараховуються ввізне мито за ставкою в розмірі 10% сумарної фактурної вартості товарів (раніше - 20% митної вартості) та ПДВ (раніше нараховувалися ще й акцизний податок і плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів).

При цьому, відповідно до нового Порядку базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро (до цього базою оподаткування була сумарна митна вартість, заявлена громадянином або визначена митним органом, яка визначалася шляхом складення митної вартості всіх товарів, які ввозяться громадянином або містяться в МПВ або в МЕВ).

Слід також відмітити, що раніше серед критеріїв, по яких визначалося, чи потрібно сплачувати митні платежі, була також і вага вантажу (менша чи більша за 100 кг), що тепер не береться до уваги у пунктах пропуску, відкритих для повітряного сполучення.

2. При митному оформленні товарів (крім підакцизних) (раніше такого застереження також не було), що ввозяться громадянами через ІНШІ, ніж відкриті для ПОВІТРЯНОГО СПОЛУЧЕННЯ, пункти пропуску через державний кордон України в супроводжуваному багажі та/або ручній поклажі:

а) у разі ввезення громадянами один раз протягом доби товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 500 євро (раніше - 200 євро) та/або сумарна вага яких не перевищує 50 кг, митні платежі не нараховуються;

б) у разі ввезення громадянами товарів протягом доби частіше одного разу, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 500 євро (раніше - 200 євро) та/або сумарна вага яких не перевищує 50 кг, за квитанцією МД-1 нараховуються ввізне мито за ставкою в розмірі 10% фактурної вартості товарів (раніше - 20% митної вартості) та ПДВ;

в) у разі ввезення громадянами товарів, загальна фактурна вартість яких не перевищує 10000 євро (до цього 1000 євро), за квитанцією МД-1 нараховуються ввізне мито за ставкою в розмірі 10% сумарної фактурної вартості товарів (раніше - 20 % митної вартості) та ПДВ.

Також згідно з нововведеннями базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 500 євро, або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (до цього сумарна митна вартість визначалась аналогічно з пунктами пропуску держкордону України, що відкриті для повітряного сполучення).

3. При митному оформленні товарів (крім підакцизних), що надходять на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у МПВ, на адресу одного одержувача протягом однієї доби у МЕВ, несупроводжуваному багажі:

а) у разі надходження на адреси громадян товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 300 євро (раніше – 200 євро), митні платежі не нараховуються;

б) у разі надходження на адреси громадян товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 10000 євро, за оглядовим розписом М 15, митною декларацією М 16, квитанцією МД-1 відповідно нараховується ввізне мито за ставкою в розмірі 10% сумарної фактурної вартості товарів та ПДВ.

При цьому базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 300 євро.

4. При митному оформленні товарів (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро (до цього - 1000 євро), що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в МПВ, МЕВ, супроводжуваному чи несупроводжуваному багажі, ручній поклажі, а також товарів незалежно від їх фактурної вартості, що переміщуються на митну територію України у вантажних відправленнях, за МД нараховуються ввізне мито за повними ставками Митного тарифу України та ПДВ (раніше здійснювалась ще й з нарахуванням акцизного податку та плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів).

Змін також зазнали правила справляння митних платежів при митному оформленні товарів за кодами 8701–8707, 8711, 8716 (раніше це були тільки транспортні засоби за кодами 8701-8705, 8707, тепер же додались 8706 та 8716, а саме: шасі та причепи, і новий вид транспортного засобу 8711 - мотоцикл).

Слід також відзначити, що нарахування митних платежів здійснюється за формулами (які також зазнали значних змін), наведеними в додатку до нового Порядку.

-----------------------

Наказ Міністерства фінансів України N 581 від 22.05.2012 р.

Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.06.2012 р. N 916/21228

Офіційне опублікування: "Офіційний вісник України" N 56 від 03.08.2012 р.

ПОЇЗДКИ ГРОМАДЯН

З Києва до Москви поїдемо за новими правилами

На київському вокзалі хочуть відкрити цілодобовий пункт пропуску через держкордон. Про це йдеться в розпорядженні Кабміну N 511-р від 25.07.2012 р.

Слід відмітити, що 24.12.2010 р. (згідно з наказом Держмитслужби N 1022/1526/917 від 23.12.2010 р.) вже стартував аналогічний експеримент по спрощенню прикордонно-митного оформлення поїзда N 1/2 "Київ – Москва – Київ". В рамках експерименту оформлення пасажирів даного поїзда на виїзд з України розпочинається на з/с "Київ-пасажирський" та закінчується шляхом пропуску через державний кордон у пункті контролю з/с "Хутір-Михайлівський".

Оформлення на в’їзд в Україну розпочинається у пункті контролю через державний кордон для залізничного сполучення "Хутір-Михайлівський" шляхом здійснення візуального та технічного спостереження за поїздом і закінчується шляхом здійснення прикордонного та митного контролю у вагонах поїзда під час руху між залізничними станціями "Дарниця" – "Київ-пасажирський".

Тепер з відкриттям нового пункту пропуску на території залізничної станції "Київ-Пасажирський" громадянам, які прямують до Москви, доведеться приходити за годину до відправлення поїзда, аби пройти митний і прикордонний контроль. Про це розповів офіцер прес-служби Державної прикордонної служби Андрій Демченко. За його словами, на території Росії перевіряти пасажирів вже не будуть.

Так вже відбувається для пасажирів поїзда N 1/2 "Київ – Москва – Київ". Біля вагона їх зустрічають митники та прикордонники. З грудня 2010 року для цього пасажирського поїзда діє експеримент з простішого варіанту митного оформлення. За погодженням з Російською Федерацією планується ввести таку ж процедуру для пасажирів поїздів N 3/4 і N 5/6, - каже А. Демченко (джерело інформації: http://www.segodnya.ua/news/14417943.html).

Нагадаємо, що пункт пропуску через кордон для поїздів на Москву вже існує на вокзалі в м. Харків.

-----------------------

Розпорядження Кабінету Міністрів України N 511-р від 25.07.2012 р.

Офіційне опублікування: "Офіційний вісник України" N 56 від 03.08.2012 р.

Дата набрання чинності: 25.07.2012 р.

ЗАКОНОПРОЕКТИ

Пропонують посилити контроль за наданням послуг у сфері туризму

З метою посилення контролю за дотриманням законодавства, що регулює порядок надання послуг із тимчасового розміщення (проживання) та збільшення надходження коштів у місцеві бюджети, народним депутатом України В. Шемчуком ("НУ-НС") подано на розгляд до Верховної Ради України законопроект, яким запропоновано встановити адміністративну відповідальність за порушення порядку надання послуг у сфері туризму.

Законопроектом запропоновано доповнити КпАП (N 8073-X від 07.12.84 р.) нормами, в яких зазначається, що до власників або орендарів, які надають послуги із тимчасового розміщення (проживання), за порушення законодавства, що регулює порядок надання послуг із тимчасового розміщення, в тому числі надання послуг із тимчасового розміщення в індивідуальних засобах розміщення без одержання паспорта індивідуальних засобів розміщення, застосовуватиметься попередження або накладатиметься штраф у розмірі від 5 до 15 НМДГ (від 85 грн. до 255 грн.).

Крім того, за несплату туристичного збору до бюджету фізичними особами - власниками або орендарями індивідуальних засобів розміщення, невідрахування туристичного збору під час надання послуг податковими агентами, пов'язаних із тимчасовим проживанням (ночівлею), та несплату сум туристичного збору до бюджету відрахованих податковими агентами, також будуть застосовувати попередження або накладатимуть штраф у розмірі від 10 до 15 НМДГ (170 грн. до 255 грн.).

Як зазначено в законопроекті, органи ДПС будуть розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку сплати туристичного збору вищезазначеними особами. Органи виконавчої влади в сфері туризму розглядатимуть справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушеннями законодавства, що регулює порядок надання послуг із тимчасового розміщення.

Законопроектом також передбачено зміни до Закону України "Про туризм" (N 1282-IV від 18.11.2003 р.) та Закону України "Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим" (N 3530-VI від 16.06.2011 р.). З прийняттям вказаних змін, органи місцевої виконавчої влади в сфері туризму зможуть здійснювати контроль за дотриманням порядку надання послуг із тимчасового розміщення (проживання).

У разі прийняття Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

------------------------

Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення порядку надання послуг із тимчасового розміщення (проживання)" (N 11024 від 24.07.2012 р.)

ЗАКОНОПРОЕКТИ

Кабмін запропонував скоротити кількість документів суворої звітності

Кабінетом Міністрів України подано на розгляд до Верховної Ради України законопроекти щодо виготовлення документів та бланків документів суворого обліку або звітності. Даними законопроектами пропонується внести зміни до 25 НПА шляхом виключення згадувань про документи суворого обліку, звітності та фінансової звітності.

Так, відповідно до законопроекту N 11035, статус документів суворої звітності можуть втратити:

- ліцензії на проведення господарської діяльності (включаючи операції з ядерними матеріалами, телекомунікаційні і фінансові послуги, користування радіочастотним ресурсом);

- бланки виписок з Єдиного державного реєстру;

- свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- сертифікати безпеки і якості продуктів харчування;

- санітарно-епідеміологічні сертифікати;

- бланки свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану;

- проїзні та перевізні документи на залізничному (крім приміського), авіаційному та на автомобільному транспорті;

- туристичні ваучери;

- бланки протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу;

- страхові поліси;

- бланки складських свідоцтв;

- бланки актів про примусове відчуження або вилучення майна;

- квитанції про накладення штрафу про адміністративне правопорушення.

А також зі списку документів суворої звітності пропонується виключити виборчі бюлетені, які використовуються на виборах президента України та народних депутатів.

Іншим законопроектом N 11036 пропонується внести зміни до Податкового кодексу Ураїни (N 2755-VI від 02.12.2010 р.), які вказують на те, що марка акцизного податку, бланк торгового патенту та бланк свідоцтва платника єдиного податку не будуть відноситись до документів суворого обліку або звітності.

Даним законопроектом також відміняється норма, що регулює витрати страховика на виготовлення страхових свідоцтв (полісів), бланків суворої звітності, квитанцій та іншої подібної страхової документації.

За словами ініціаторів, зазначені законопроекти спрямовані на часткове спрощення та здешевлення процедур, пов'язаних з виготовленням документів або бланків суворої звітності, і тим самим сприятимуть спрощенню умов здійснення господарської діяльності. Але чи дійсно виключення зі списку низки документів суворої звітності призведе до бажаного полегшення? І на даний момент такий статус не захищає документи від підробок, але з його відміною ситуація може значно ускладнитись. Тому, спеціальний статус повинні зберегти ті документи, розповсюдження яких жорстко контролюється державою, наприклад акцизні марки, щоб уникнути масових фальсифікацій та збитків держбюджету.

Ці Закони наберуть чинності з дня, наступного за днем їх опублікування.

------------------------

Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виготовлення документів та бланків документів суворого обліку або звітності " (N 11035 від 26.07.2012 р.)

Проект Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо виготовлення документів та бланків документів суворого обліку або звітності"(N 11036 від 26.07.2012 р.)

КАЛЕЙДОСКОП ІНШИХ НОВИН

ВРУ

- запровадила штраф у розмірі 1700 гривень за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (Закон N 5039-VI від 04.07.2012 р.);

- затвердила новий Закон "Про ціни і ціноутворення" (Закон N 5007-VI від 21.06.2012 р.)

- внесла зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування спирту етилового для окремих виробництв (Закон N 5074-VI від 05.07.2012 р.);

- внесла зміни до низки законів щодо реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні (Закон N 5088-VI від 05.07.2012 р.);

- ратифікувала Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Таджикистан про внесення змін до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Таджикистан про співробітництво в галузі технічного захисту інформації (Закон N 5033-VI від 04.07.2012 р.);

КМУ

- вніс деякі корективи до Правил дорожнього руху України стосовно введення додаткових обмежень дозволеної швидкості руху (постанова N 668 від 18.07.2012 р.);

- визначив процедуру проведення та критерії оцінки економічної ефективності проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів, для розроблення та реалізації яких може бути надана державна підтримка, та виклав у новій редакції Порядок проведення державної експертизи інвестиційних програм (проектів) (постанови N 683, N 684 від 18.07.2012 р.);

- прийняв Державну програму співпраці із закордонними українцями на період до 2015 року (постанова N 682 від 18.07.2012 р.);

МНС

- затвердило Правила охорони праці при виробництві шкіргалантерейних виробів, а також при виробництві хутра та хутряних виробів (накази N 904, N 905 від 18.06.2012 р.);

МОЗ

- затвердило Перелік медичних виробів, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в Україні (наказ N 478 від 02.07.2012 р.);

Міністерство фінансів України

- визначило місця доставки товарів транспортними засобами (наказ N 646 від 30.05.2012 р.);

НКЦПФР

- відкоригувала Положення про депозитарну діяльність (рішення N 924 від 03.07.2012 р.);

НКРЗ

- розробила форми для подання запиту на отримання публічної інформації (рішення N 325 від 05.07.2012 р.);

Міністерство аграрної політики України

- затвердило Положення з проведення апробації селекційних досягнень у тваринництві та про Державний реєстр селекційних досягнень у тваринництві (наказ N 385 від 02.07.2012 р.);

ДПАУ

- нагадує, якщо отримувачем послуг є безпосередньо нерезидент, то місце поставки послуги знаходиться за межами території України і така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ. Якщо ж нерезидент отримує послуги через представництво (тобто безпосереднім отримувачем послуг є представництво нерезидента), то місце поставки послуги знаходиться на митній території України, і в цьому разі операція постачання послуг є об'єктом оподаткування ПДВ (лист N 7222/6/15-3415-26 від 24.04.2012 р.);

- внесла ясність у питання щодо врахування при зменшенні витрат суми ПДВ у разі врегулювання сумнівної заборгованості відповідно до пп. 159.1.2 ПКУ (лист N 7730/6/15-1215 від 04.05.2012 р.);

Мінсоцполітики

- затвердило зміни до порядку та строків надання дотації роботодавцю для забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем (наказ N 415 від 07.07.2012 р.);

- розглянула питання оформлення відпустки для догляду за другою дитиною (лист N 70/13/116-12 від 06.03.2012 р.);

Держмитслужба

- включила об'єкти права інтелектуальної власності за номерами 462 – 466 (знаки для товарів і послуг "Canon" та "С") до митного реєстру (лист N 16/1-16.5/1540-ЕП від 25.07.2012 р.).

 
 


Авторизация



Сейчас 2 гостей онлайн

Наш опрос

Ответы на какие вопросы Вам наиболее интересно видеть в программе?